Серія «Чорнобривці» народилася як роздуми про людину в час війни. Про кожного з нас. Про тих, хто щодня живе між тривогою і надією, між втратою і любов’ю, між болем і вірою.
У час, коли війна руйнує міста й людські долі, особливої цінності набувають віра, любов надія і людяність. Саме ці внутрішні сили невидимою ниткою поєднують всі роботи серії «Чорнобривці».
У цих роботах квіти виходять за межі ботанічного образу і перетворюються на носіїв людських почуттів. Вони можуть нагадувати спогади, сліди часу, рани, тепло, світло або тиху надію…Вони говорять мовою, для якої не потрібні слова…
Картини не розповідають конкретних історій. Вони залишають простір для глядача — для власних спогадів, переживань, асоціацій.
Густа фактура, багатошаровість кольору та постійний діалог світла з темрявою стають відображенням внутрішнього стану людини, яка продовжує сіяти надію, мріяти і жити, попри все.