Малюємо не картини — а стан.
Слухаємо, як вода веде пензель,
як тиша наповнює колір,
як осінь проявляється у відтінках світла.
Це простір, де не потрібно вміти —
достатньо бути.
Бути в моменті, в диханні, у спокої.
М’яка подорож усередину через акварель,
у колі тих, хто теж шукає тишу.