Міні-ретроспектива перформативної практики Марії Куліковської, що вибірково презентує найбільш знакові проєкти і роботи художниці, виконані у цьому медіумі. Це також своєрідний аналіз попередніх перформансів, що завжди були і є створені на основі перформативної скульптури і навпаки – скульптура створюється завдяки перформативному процесу та підлягає взаємодії з простором надалі.

Наскрізною лінією практики художниці завжди була рефлексія стосовно політичного конфлікту на її Батьківщині; дослідження територіальних кордонів та індивідуальних меж через конструювання та руйнування зліпків з самої себе; позиція жінки у цьому конфлікті та соціумі взагалі, її свобода та обмеження. Тому виставка запрошує глядача пересуватися сконструйованим простором відеодокументацій акцій та процесу створення скульптурних серій, фото з проведення перформансів, артефактів та ескізів до надалі втілених ідей

Як коментує значення проведення цієї виставки сама художниця: «Це форма презентації зробленої праці і спроба проаналізувати чи дало це результат, чи потрібно це суспільству? Чи не перетворилося все в маргінальне висловлювання, що тепер максимально неприємне або стигматизоване? Ця виставка – також маніфестація існування політичного перформансу в Україні, що часто через відсутність сформованої культурної дипломатії і політики ігнорується владою»