Як ви уявляєте собі виставу? Згадали темний глядацький зал, м’які стільці, акторів у промені світла? Можливо, ще сусіда, який забув вимкнути телефон, закрив вам вид сцени або пошепки коментував все, що відбувається? Ми уявляємо все інакше. Так, як зробили в «Діалогах». Не театр, а бібліотека. Тиша, обов’язкова для всіх. Сцени немає, актори – на відстані витягнутої руки, а ви – в епіцентрі подій. Замість телефонів – навушники. Так краще чутно не лише голоси вистави, а й себе. Що ви побачите та відчуєте? Ми не знаємо. Не жартуємо, цілком серйозно. Все головне відбудеться у вашій уяві, думках, спогадах. У вашому серці. І залишиться з вами надовго. Приходьте. Почути та відчути власну глибину.