Місто теж має своє особисте, приватне життя. Старанно приховане у двориках та, на перший погляд, закрите від сторонніх очей. Воно живе та розвивається поодаль від галасливих проспектів та широких бульварів міста-мільйонника. Але навіть у самісінькому центрі столиці де-не-де можна віднайти спокій.
Старовинний флігель, маленький театр, затишна кав'ярня чи невеличка галерея — чого тільки не побачиш на задвірках. Цікаво, чим живуть ці місцини? Якщо заглибитись та увійти ще ближче — можна почути історії місцевих мешканців. Ніби пережити ті ж самі емоції, свідками яких вони стали колись. 🌟

Під час нашої прогулянки ми:

▪ Роздивлятимемось старовинні будівлі, у яких, зайшовши на перший поверх, можна визирнути з вікна четвертого;

▪ Сфотографуємо господарські флігелі кінця ХІХ — початку XX століття, в одному з яких вже 10 років існує приватний театр;

▪ Побачимо дивовижну систему збору дощової води, аналогів якій ви навряд чи знайдете в Києві;

▪ Знайдемо прихований дворик, що розмістився просто на даху колишнього бомбосховища;

▪ Побачимо черговий двір, який виходить на рівень п'ятого поверху сусідньої будівлі;

▪ Дізнаємося розташування найхимерніших дворів-колодязів середмістя;

▪ Побачимо старовинний «будиночок гобіта» та дізнаємося його сучасну історію;

▪ Почуємо історії про колоритних та чарівних місцевих мешканців;

▪ Знайдемо костьол, який будувався чверть століття, будинок що «крокує», сучасні галереї та відновлений силами волонтерів сквер